Боги, які загубилися в часі

Запаморочливе поєднання історичної прози, шаленої романтики й оригінального фентезі-світу зі яскравим присмаком ірландської міфології. Феноменальний дебютний роман Келсі Шерідан Ґонсалес. Суворі ірландські легенди блукають вулицями Мангеттену «золоченого століття»: кров, фальш, підступи, плітки, трішки давньої магії і, звісно, шалена романтика! Вкрита брудом і кров’ю дівчина вибирається з вузького провалля в землі десь серед лісу. Єдине, що вона пам’ятає, — власне ім’я… …проте ні, не єдине. У пам’яті спливають дивні уривки спогадів про криваві бойовища й власну могутність. І чомусь родина Гаррінґтонів, чи не найбагатша в Нью-Йорку, уперто вважає її своєю зниклою дочкою Еммою. Але вона — не Емма! Хто вона? Та найбільше її бентежить відчуття, що вона знає одну людину — лорда Донора, новачка в сяйливому світі Мангеттену. І її до нього нестерпно тягне!.. ✓ Чому варто прочитати цю книгу: - це історія, де боги живуть у реальному світі, і ти постійно ловиш вайб «а що, як це можливо?»; - сюжет з амнезією і таємною ідентичністю героїні – ідеально для тих, хто любить загадки про себе; - сучасний Нью-Йорк + міфологія = стильне поєднання епох і атмосфер; - романтика з напругою (від ворогів до закоханих), яка тримає емоції на максимумі; - книга про те, як знайти себе, коли ти навіть не пам’ятаєш, хто ти є; - багато інтриг, прихованих зв’язків і відчуття, що за кожною сценою є секрет; - легке, але емоційне роментезі, яке читається «на одному диханні»; - історія для тих, хто любить, коли міфологія стає ближчою і трохи небезпечною. ✓ «Боги, які загубилися в часі» точно сподобається, якщо тобі подобаються: - роментезі (романтика + фентезі); - міфи в сучасному прочитанні (особливо історії про богів серед людей); - історії з таємницею особистості та амнезією героя; - троп від ворогів до закоханих; - легке, динамічне читання з романтичним напруженням; - історії про пошук себе і своєї ідентичності; - атмосферні книги з поєднанням сучасного світу і міфології; - фентезі без надмірної складності, але з інтригою і емоціями, на кшталт «Трилогії переможця» Марі Раткоські чи «Двір шипів і троянд» Сари Джанет Маас.