Мефісто

Обдарований актор Гендрік Гефґен нудиться в провінційному театрі, який дуже скоро стає замалим для його амбіцій. Керований бажанням визнання і слави, він бере шлюб із донькою таємного радника Барбарою Брукнер, сподіваючись, що це посприяє його сходженню на театральний олімп. Однак публічна позиція революціонера і таємні стосунки із темношкірою танцівницею компрометують його і кидають тінь на його прихильність режимові. Та завдяки приязні інженю прем’єр-міністра Гендрік потрапляє до столиці й очолює державний театр, з тріумфом виконуючи роль Ґетевого Мефістофеля, щоправда, і сам втрапляє у власні тенета. Якою ж буде плата за честолюбство і зраду дружби? Що криється за владністю і підступами безчесного тріумфу і в яке пекло совісті має зануритися Гефґен, запізнавши слави? Роман «Мефісто» (1936) є почасти автобіографічною історією, яку Клаус Манн створює в екзилі в Амстердамі, куди подався 1933 р., щойно до влади в Німеччині прийшли нацисти. Роман «Мефісто» написано 1936 р., коли К. Манн разом із сестрою Ерікою уже подався в екзил до Нідерландів, а по тому до США (куди згодом переїздить і батько), а в Німеччині до влади вже прийшли соціал-демократи на чолі з А. Гітлером, що передвіщало війну. Прототипом головного героя став німецький актор і режисер Густаф Грюндгенс, чоловік Еріки, який відмовився емігрувати з родиною Маннів. ✦ Чому варто прочитати «Мефісто»? - Роман, у якому мистецтво стикається з владою. Головний герой, актор Гендрік Гефґен, понад усе прагне слави. Коли до влади приходять нацисти, він поступово відмовляється від власних переконань заради кар’єри. Його історія перетворюється на гостре дослідження того, наскільки далеко людина готова зайти заради успіху. - Реальний прототип головного героя. Образ Гефґена має очевидну схожість із відомим німецьким актором Густавом Ґрюндґенсом – колишнім чоловіком сестри Клауса Манна. Саме ця особиста основа стала однією з причин гучної суперечки навколо роману. - Книга, яку намагалися заборонити. «Мефісто» вперше вийшов у 1936 році в амстердамському емігрантському видавництві Querido. У Західній Німеччині його поширення було заборонене за рішенням суду, а нове видання з’явилося там лише 1981 року. Після цього роман набув статусу культового. - Європейське визнання та нове життя після екранізації. Після успіху фільму за романом «Мефісто» книга отримала значно ширшу популярність і стала бестселером у Європі. - Екранізація, відзначена «Оскаром». У 1981 році Іштван Сабо зняв однойменний фільм із Клаусом Марією Брандауером у головній ролі. Стрічка отримала «Оскар» за найкращий міжнародний фільм, а також була відзначена на Каннському кінофестивалі. - Головна дилема книги – ціна успіху. «Мефісто» цікаво читати не лише як роман про Німеччину 1930-х. У його центрі універсальне питання: що ст