Джин

Одного дня в квартирі Сімона Лекера, вчителя французької мови в американській школі, поліція знаходить рукопис із заголовком «Зустріч за оголошенням». У ньому викладено детальну оповідку-звіт якогось Бориса про дивну зустріч із деким на ім’я Джин, жінкою чи то чоловіком, з метою протистояння технологічному наступу на свободу людини. Борис має дотримувати інструкцій, щоб виконати перше завдання, однак потрапляє у вир дивних, загадкових і навіть очуднених сюжетів, де минуле й майбутнє існують водночас, доньки виявляються своїми матерями, а манекени заступають людей… Чи вдасться поліції розгадати закодоване у звіті Бориса, а Борисові впоратись із завданням? І чи в рукописі все до ладу викладено Сімоном, який зник, а його тіла поліція знайти не може? Лінгвістично-детективний роман «Джин» А. Роба-Ґріє містить патерни «Матриці» Вачовскі, відгомін орвеллівського «1984», втілення на кількох рівнях симулякрів і симуляцій Дерріди та прозору ілюстрацію борхесівської метафори «саду розгалужених стежин». ✦ Чому варто прочитати «Джин»? - Це роман-лабіринт, у якому реальність постійно вислизає з рук. «Джин» починається як загадкова шпигунська історія, але дуже швидко перетворюється на гру з пам’яттю, ідентичністю та сприйняттям. Читач разом із героєм постійно сумнівається: що тут правда, а що – лише віддзеркалення? - Книга, де форма така ж важлива, як і сюжет. Ален Роб-Ґріє – один із найвідоміших авторів французького «нового роману», і «Джин» чудово показує його стиль: повтори, зміщення перспективи, деталі, які набувають дивного значення, і відчуття сну, з якого неможливо прокинутися. - Незвичайна історія створення. Роман був написаний як експериментальний текст для вивчення французької мови. Кожен розділ поступово ускладнює мову й змінює спосіб оповіді, тож книга одночасно є літературним твором і сміливим мовним експериментом. - Подвійні ідентичності та гра з образом героя. Ім’я Джин (Djinn) навмисно перегукується з чоловічим ім’ям Jean, і ця двозначність стає частиною сюжету. Межі між чоловічим і жіночим, оригіналом і копією, героєм і його відображенням тут постійно розмиваються. - Атмосфера інтелектуального трилера. У книзі майже немає традиційного екшену, зате є густе відчуття таємниці, параної та прихованої загрози. Це читання для тих, хто любить не поспіх подій, а напруження думки. - Коротка книга – довгий післясмак. «Джин» невеликий за обсягом, але після фіналу залишає безліч запитань і бажання перечитати окремі сцени, щоб побачити їх по-новому. Саме такі романи часто залишаються в пам’яті надовго. - Для поціновувачів незвичайної літератури. Книга особливо сподобається читачам, які люблять Кафку, Борхеса, Кортасара, французький модернізм і тексти, що бі