Степові обрії

Роман, що є першої частиною трилогії «Наша не своя земля». Книжку відкриває передмова Сніжани Чернюк, кандидатки філологічних наук, викладачки й перекладачки, яка стала упорядницею цього видання. Вона також доповнила текст вичерпними коментарями в розділі «Примітки». Розділ «Пояснення слів» містить перелік застарілих і рідковживаних слів та їх тлумачення. Книга «Степові обрії» — це реалістичний психологічний і соціально-побутовий роман української письменниці Людмили Коваленко. Це глибока емоційна розповідь про зростання й формування молодої дівчини, а водночас родинна драма на тлі історичних подій початку XX століття. У центрі уваги авторки — жінка, її внутрішня сила і вразливість, рішучість і невпевненість. Це автобіографічний роман, матеріалом для якого стали історія життя Людмили Коваленко, а також її матері. Людмила Коваленко зі знанням і любов’ю описує побут південних міст України, і на цьому сонячному тлі розповідає про непросту долю жінки в патріархальному суспільстві. Її роман — зразок багатошарової урбаністичної психологічної прози на автобіографічному матеріалі, що спонукає до рефлексій про мультикультурний Південь України, важливість збереження національної ідентичності й самобутності та про межі особистої автономії й гендерні маркери доби. Сюжет роману виховання й родинної драми «Степові обрії» Людмила Коваленко розгортає на тлі дореволюційного Маріуполя. У центрі оповіді — два покоління жінок з української й грецько-українських сімей. Авторка з увагою до деталей описує їхнє повсякдення — небагате, сповнене моральних випробувань і етичних колізій, емоцій і пристрастей, адже в історії дівчини і жінки неодмінно є любов. Роман «Степові обрії» — життєва історія і, як саме життя, він гіркий і болісний, зворушливий і ніжний, сповнений драматичних поворотів, але зі щасливим фіналом. Авторка фокусується на образах жіноцтва, розповідаючи про життя, кохання і долю головної та другорядних героїнь. Її персонажки зіштовхуються з гендерною й соціальною нерівністю, опиняються в епіцентрі політичних конфліктів, їх змушують знати «своє місце» і покірно виконувати сімейні обов’язки. У цих обставинах їм треба зберегти внутрішню цілісність, адже тільки так можна досягти особистого щастя. Авторський стиль Людмили Коваленко легкий і дотепний, вона вміє приправити текст дрібкою гумору, іронії і навіть сарказму. Упорядник - Сніжана Чернюк.