Від війни до Вестмінстеру

Друга світова війна перемолола на своїх жорнах життя мільйонів українців; ті, хто не загинули від рук нацистів, стали жертвами репресій радянської влади. І лише деяким, як-от Стефану Терлецькому, пощастило вийти з карколомних випробувань переможцями. Стефан народився в галицькому селі в 1927 році, навчався в польській, а потім — ​у радянській школі, у чотирнадцять років вивезений на примусову працю до Австрії. Після перемоги над нацистами переховувався від совєтів у британському секторі й зрештою емігрував до Британії, де згодом став успішним політиком і першим з українців дійшов аж до Парламенту. Спираючись на власний досвід, Терлецький узяв собі за політичну місію розвінчання комуністичної облуди; він надзвичайно радів, коли в 1991 році СРСР розпався й Україна здобула незалежність. Життєпис Стефана Терлецького захоплює, наче гостросюжетне кіно, й не залишить байдужим нікого, хто, як і він, щиро любить Україну. ✦ Що робить цю книгу особливо захопливою? - Життя, яке складно повірити, що не вигадане. У 14 років Стефан Терлецький опинився на примусових роботах в Австрії, пережив війну та повоєнні поневіряння, а згодом емігрував до Великої Британії. Його шлях справді нагадує пригодницький роман, хоча кожна подія – частина реальної біографії. - Від остарбайтера – до британського парламенту. Найвражаючіше в цій історії – не лише пережиті випробування, а те, куди вони зрештою привели: Терлецький став першим етнічним українцем, обраним до британського Парламенту, і був радником Марґарет Тетчер. - Історія України очима людини, яка опинилася між двома тоталітарними режимами. У мемуарах переплітаються дитинство в Галичині, радянська окупація, нацистська неволя, втечі, повоєнна Європа та еміграція. Це дозволяє побачити події ХХ століття не як набір історичних дат, а через особистий досвід. - Політика тут має особисту причину. Власний досвід радянських репресій і життя в еміграції сформував політичну позицію Терлецького: він зробив боротьбу з комуністичною пропагандою однією зі своїх важливих місій. - Мемуари з сильною особистою інтонацією. Терлецький не вів щоденника під час війни — власні спогади він зберігав у пам’яті десятиліттями, а вже згодом вирішив опублікувати їх. Саме тому книга сприймається не як суха автобіографія, а як особисте повернення до пережитого. - У книзі є не лише війна. Після переїзду до Британії Терлецький розповідає також про бізнес, політичну кар’єру та роботу в парламенті, а серед його досягнень – навіть головування у футбольному клубі Cardiff City. - Книга отримала схвальні відгуки ще після першого британського видання. The Ukrainian Weekly цитував оцінку Джона Гау, який назвав мемуари «справді визначною книгою» та відзначив захопливість історії й переконливість мови та спогадів. - Особливо сильний контраст між початком і фіналом історії. Хлопець, якого війна позбавила нормального дитинства й майбутнього, через десятилітт