Я життя поцілую просто в губи

Прозі Г. Михайличенка притаманні ліризм, експресія, чарівливість слова і тонка, вишукана ритмізація синтаксису, почасти наближені до поетики прози Кнута Гамсуна, Райнера Марії Рільке, Марселя Пруста і Шервуда Андерсона. Навіть сюжетні новели письменника є радше фабульною замальовкою, яка має на меті передати настрій по(дії), а не означити її перебіг. У добірці наведено також критичні статті, що почасти відображають суперечливі думки й альтернативні погляди на творчість Г. Михайличенка, а втім, є спробою дешифрувати символізм і загадковість його текстів та наблизити читача до розуміння світосприйняття письменника. ✦ Чому варто звернути увагу на книгу? - Можливість відкрити майже забуте ім’я українського модернізму. Гнат Михайличенко прожив лише 27 років, тому його літературна спадщина невелика й тривалий час була доступна переважно в хрестоматіях. - Близько 40 творів під однією обкладинкою. Видання дає змогу побачити різні періоди й тематичні грані творчості письменника, а не познайомитися лише з одним його текстом. - Проза, яку можна читати як поезію. Для Михайличенка характерні ліризм, експресія, ритмічний синтаксис і особлива увага до звучання слова. - Тут важливіше відчуття, ніж стрімкий сюжет. Навіть у новелах із сюжетом автор часто зосереджується не на послідовності подій, а на настрої та враженні від них. - Тексти, які не завжди хочеться прочитати «на одному подиху». Символи, образи та незвична манера письма залишають простір для власного тлумачення й повторного читання. - Цікаво порівняти з європейською модерністською прозою. У характеристиці стилю Михайличенка згадуються Кнут Гамсун, Райнер Марія Рільке, Марсель Пруст і Шервуд Андерсон – не як прямі впливи, а як орієнтири, з якими зближують його поетику. - У книзі є критичні статті про самого автора. Вони представляють різні погляди на його творчість і допомагають краще розібратися в символізмі та загадковості текстів. - Це видання цікаве не лише як читання, а й як повернення літературної спадщини. Окремою книгою за життя Михайличенка його тексти фактично не видавалися; «Блакитний роман» вийшов посмертно 1921 року. ✦ Кому сподобається? - Поціновувачам українського модернізму та літератури початку ХХ століття. - Тим, хто любить відкривати маловідомих українських авторів, а не обмежуватися найвідомішими іменами. - Читачам ліричної та образної прози, де мова й атмосфера не менш важливі за сюжет. - Любителям символізму та текстів із простором для власного тлумачення. - Тим, хто любить коротку прозу – шкіци й новели можна читати окремими текстами, не обов’язково поспіль. - Колекціонерам української класики – особливо тим, хто збирає перевидання творів призабутих письменників.